Молоді вінницькі компанії зазвичай відрізняються креативністю і вірою у свою справу. Не дарма кажуть, что Вінниця – “місто ідей”. Тож є зміст подосліджувати їхні історії успіху. Наприклад, цікавим об’єктом для такого дослідження є компанія Gemicle. Про неї далі й поговоримо на vinnytsia.one.
Передмова
Ця компанія зацікавила своїм стартапом не лише українців, але й підприємців за кордоном. Вона придумала, як зменшити в транспорті кількість “зайців”, а також як допомогти власникам автопарків збільшити прибуток, не дозволяючи водіям приховувати частину виручки. Також згодом креативні бізнесмени з Gemicle знайшли спосіб зробити безпечнішими й розумнішими будинки.
Загальновідомо, що для створення успішної компанії потрібні інвестиції. Або ж доведеться вкласти власні гроші, беручи на себе всі можливі ризики. Але якщо вірити у свою справу, не боятись щось втратити, аби потім здобути, то шлях до успіху буде набагато легшим і цікавішим.
“Джемікл” заснував Марат Хазін, колишній викладач Вінницького національного технічного університету. Завдяки терпінню і наполегливості він, разом зі своєю командою, зміг зробити цікавий навіть для закордонних перевізників продукт, а також конкурентоздатне підприємство. Тож спочатку поговорімо про ідею та її реалізацію.
Полювання на “зайців”
Усе почалось у 2013-14 роках (розповідає сайт MC.Today), коли Марат Хазін зібрав колишніх студентів того самого вишу, про який йшлося вище, щоб запровадити західний досвід автоматизації громадського транспорту. А якщо сказати простіше – ідея була створити продукт, який би рахував кількість пасажирів у автобусах чи мікроавтобусах.
Щось подібне вже створювали, але з тими пристроями виникали певні проблеми. Скажімо, килимок, який встановлювали на сходах транспортного засобу, мав кілька мінусів. Він мав рахувати кількість пасажирів, враховуючи, скільки разів на нього наступали ногою. Та коли наставав холодний період, а на вулицях було болото, брудне взуття створювало гаджету серйозні проблеми. Крім того, він іноді демонстрував недостовірну інформацію, бо в переповненому автобусі хтось міг стояти на сходах всю дорогу.
Інший варіант пристрою використовував інфрачервоне випромінювання. Коли людина проходила крізь нього, відбувалася фіксація одного пасажира. Проте виникала така сама проблема: коли “їде маршрутка, як велика собача будка”, а люди один одного “з різних боків I love you”, інформація дуже спотворювалась.
Особливості Intranso Smart Counter
Тож креативний колектив Gemicle поставив за мету розробити пристрій, який би подавав максимально точні дані. І це вдалося за 8 місяців! Була створена коробка з камерою, яка кріпиться над автобусними дверима. При цьому камера налаштована так, щоб відрізняти людей і не рахувати одного пасажира двічі. Пристрій отримав назву Intranso Smart Counter, а розробка обійшлась у 100 тисяч доларів.
Ще одна цікава особливість гаджета від вінницької компанії “Джемікл” – GPS-контроль, який дозволяє власнику дізнатись, де пересувається автобус і з якою швидкістю. Ну і наступна функція – це вже страшний сон водія. Пристрій безпомилково рахує зароблені з одного рейсу гроші.
Маркетолог проєкту Андрій Любавин зазначає, що така інформація дозволяє перевізнику збільшити свій прибуток приблизно на третину. І, відповідно, зменшити дохід недобросовісних водіїв. Чи варто говорити, як вони зненавиділи цей винахід!
Пошук клієнтів і ненависть водіїв
Вінницькі стартапери, за їхніми словами, не займалися маркетингом, а клієнтів шукали самотужки. Вони телефонували перевізникам, а потім відвідували їх особисто, презентуючи продукт. Користь була очевидною, тож перемовини, як правило, не викликали проблем. Власники автопарків з радістю погоджувались трохи заплатити, аби згодом збільшити свій прибуток. Дехто, щоправда, якщо вже мав справу з подібними винаходами, ставився скептично і до цього, вважаючи ефективність Intranso Smart Counter сумнівною.
Але куди більше проблем виникло через палаючу ненависть водіїв, які хотіли привласнювати частину прибутку. Вони вдавалися до зухвалого вандалізму: підпалювали дроти, роздовбували коробку важким предметом чи інструментом, били електрошокером, заклеювали камеру. Та це було даремно. Камера всі ці дії фіксувала, тож дехто з водіїв за таке міг і втратити роботу.
В Україні пристрій встановила величезна кількість перевізників, проте точне число клієнтів є комерційною таємницею. Відомо, що один перевізник приносить стартапу близько 1000 USD, але сума може коливатися залежно від обраного функціоналу і кількості машин в автопарку.
Що стосується міжнародного ринку, то для нього обрали дещо іншу стратегію. Іноземцям продають саму технологію, а не пристрої. Скажімо, один грузинський перевізник потребував дослідження стосовно того, на яких маршрутах яка кількість пасажирів. Це дослідження провели, що посприяло більш раціональному розподіленню рейсів.
Шлях бізнесу
Якщо говорити про шлях бізнесу, то все починалось більш ніж скромно, розповідає видання Vezha. На початку було лише шестеро працівників у штаті й офіс площею 16 квадратних метри. Саме тоді виникла ідея транспортного проєкту, який би дозволив обмежити можливості обману з боку пасажирів і водіїв. Спочатку розглядали ідею електронного квитка за західноєвропейським зразком. Але виявилось, що в наших реаліях це неефективно, бо важко визначити, хто з пасажирів валідував його, а хто ні.
Ну а далі вже виникла більш цікава ідея, про яку йшлося вище. Тож команда Gemicle стала укладати контракти з перевізниками з усієї України. Так цей бізнес став другом власників автопарків і запеклим ворогом водіїв. Система була розрахована так, щоб усі, хто зайшов автобус були враховані.
Через це виникали курйози. Приміром, певна вінницька компанія купила лише одну систему “Смарт Каунтер” і встановила в один автобус, а решта працювали як завжди. Імовірно, це просто був експеримент, щоб перевірити, як винахід працює на практиці. Так от, одного разу вранці власник побачив, що в автобус зі встановленим там пристроєм хтось заходив, хоча машина начебто стояла в парку і нікуди не їздила. Виявилось, що в неї заходив охоронець, який хотів поспати і випадково потрапив саме в автобус із системою підрахунку клієнтів.
Фінансові питання
Марат Хазін розповідає, що спочатку всі вкладення доводилося тягнути самому. Ризик був шалений, але згодом він став звичною і невід’ємною складовою успіху. Коли фінанси вичерпались, довелося підзаробити на сторонніх проєктах, а отримані кошти витратити на розвиток справи.
У перший рік, ділиться власник бізнесу, про прибуток і мови не було. Працювали на межі виживання. Але пізніше стало легше і навіть з’явилась можливість покращувати умови для тих, хто допомагає команді. Також поступово розширювали штат, набираючи маркетологів, продажників, фахівців відділу підтримки тощо.
“В українські стартапи майже ніхто не вірить”, – зізнається комерційний директор компанії Дмитро Малушенко. Але своїм прикладом колектив “Джемікл” довів, що даремно.
Ну а один із секретів успіху полягає в тому, що працівники тут – наче родина. Їм дозволяють виявляти креативне мислення, не затискаючи в рамки інструкцій. Також цікаво, що фахівців стараються набирати ще з числа студентів – щоб вони могли працювати паралельно з навчанням і через 3-4 роки вже стати повноцінним учасником команди.
“Розумний дім” і перспективи
Але компанія й не думала зупинятись на досягнутому. Вона затіяла ще один амбітний проєкт – “Розумний дім”. Суть у тому, щоб зі смартфона можна було керувати сигналізацією, опаленням, реагувати швидко на проблеми з витоком води.
Цікаво, що всі розробки компанії – суто вінницькі. Марат Хазін також ділився, що мріє побудувати свій завод в індустріальному парку.