Освіта відіграє важливу роль в житті кожної людини. Через знання ми отримуємо уявлення про світобудову, людські закони, можливості і радощі нашого життя. Завдяки людям, які прагнули до знань ми маємо блага цивілізації, що нас оточують і якими можна користуватися.
Розкажемо вам про становлення та розвиток освіти на Вінниччині у XVIII – XIX століттях. Далі на vinnytsia.one.
Перший приватний навчальний заклад
Коронний гетьман, генерал – поручик військ коронних, посол на сеймі Вікентій Потоцький у 1785 році заснував у Немирові перший приватний заклад для “шляхетної молоді”. На початку існування закладу в ньому навчається 20 учнів, а уже через 10 років існування навчається більше 200 учнів і працює 12 викладачів. У першому класі навчаються учні віком від шести до двадцяти трьох років. У п’ятому класі навчаються учні навіть тридцяти трьох років.
У 1787 році Немирівський навчальний заклад для “шляхетної молоді” відвідав король Речі Посполитої Станіслав Август Понятовський. Король залишився задоволеним знаннями учнів, а особливо математичними здібностями. Після візиту до Немирова король висловив подяку Потоцькому, а також визнав що школа в Немирові стала опорним на сході Речі Посполитої.
Після неодноразового поділу Речі Посполитої, Немирівська гімназія продовжує працювати, але уже в іншому приміщенні.
Влада Російської імперії
Перебуваючи під владою Російської імперії, на Вінниччині сформувалось дві течії навчання, які руйнували усе українське. Одна із них активувала польський елемент у навчанні тобто через посилення впливу римо-католицької церкви і створення цілої сітки навчальних закладів такого типу.
Навчальні заклади
Саме в Подільській губернії на той час діяло чотири народних училища:
- Барське (найбільше);
- Вінницьке (вдвічі менше від Барського);
- Камянецьке (невелике);
- Немирівське (не великих розмірів).
Навчалися в них лише діти дворян і шляхти. Усе населення шкільного віку освітою вони не могли забезпечити. Учбовий процес забезпечували 51 вчитель. Усі чотири училища координував один директор. Розміщувались училища у невеликих приміщеннях, зокрема Немирівське розміщувалось у приміщенні будинку графа Потоцького.
У 1815 році Софією Потоцькою було відкрите чотирьох класне Гайсинсько – Брацлавське училище. Першим куратором в якому був Теодор Скімбірович. У 1820 році, за п’ять років після заснування, в училищі уже навчалися 365 учнів. Ще через 8 років в училищі відкривають сім класів навчання.
Значний внесок у розвиток освіти на Поділлі та Вінниччині зокрема внесло духовенство. Зокрема, єзуїти і василіяни.
При церквах створювались парафіяльні навчальні заклади, які стали початковою ланкою освіти. Дітей навчали читати, писати, перших дій арифметики, але польською мовою.
Важливість освіти
Поляки вкладали багато власних коштів і сил у розвиток освіти на Поділлі.
Звісно освіта була платною і доступна лише верствам населення, які могли сплатити навчання. Простолюд не мав можливості навчатися і розвиватися.
Важливість освіти мала велику роль, адже досвідчені люди мали можливість працювати і заробляти гроші, відповідно подорожувати. Простолюд, який не мав освіти, так і залишився лише робітничим класом без права на гарне майбутнє. Тільки тоді, коли навчання ставало доступним, діти простих селян і не багатих міщан, могли навчатися.
Початкова освіта у нашій країні, за законом України, є безкоштовною. Наші діти мають можливість безкоштовно отримати освіту і мати гарне майбутнє, у порівнянні з дітьми простих людей, які проживали на землях Вінниччині початку XVIII століття.
Інформацію взято з книги “Освіта на Поділлі: минуле та сьогодення”, автор Ярослав Демченко “Внесок поляків у розвиток освіти на Поділлі у XVIII-XIX ст.”