Розвиток вищої освіти, який допомагав підготувати спеціалістів з певного напряму та спеціальності, почав розвиватися у Вінниці з початком розвитку міста. Даний період припадає на початок XX століття. Технічний та економічний прорив міста науковці пов’язують із діяльністю “золотого” міського голови міста Вінниця – Миколи Оводова. Саме в той час відбувається розвиток вищих навчальних закладів.
Розкажемо вам про історію Вінницького педагогічного університету. Далі на vinnytsia.one.
Заснування
Населення міста збільшувалось з початком розвитку Вінниці вдвічі, а той втричі від кінця XIX століття. Місто потребувало вищих навчальних закладів, для навчання і випуску своїх спеціалістів. Так 5 червня 1912 року було видано наказ про створення Учительського інституту.
Розпочинає свою діяльність Учительський інститут 1 липня 1912 року у невеликій двоповерховій будівлі, яку виділило місто. Споруду спроектував і збудував відомий вінницький архітектор Григорій Артинов у районі Вінниці під назвою Замостя.
Керував роботою та облаштуванням інституту керівник тодішньої чоловічої гімназії О. П. Андріянов.
Відкриття
Офіційно Учительський інститут у Вінниці відкрили 14 вересня 1912 року. На початок відкриття інститут немає поділу на відділення та факультети. Випускники інституту мали право навчати дітей будь-якому предмету. З початку в інституті навчається 20 студентів, а в наступні роки – 100, інститут не міг прийняти більше 100 студентів.
У вересні, того ж року, директором інституту призначено кандидата богословських наук, статського радника М. Д. Запольського, який працював на цій посаді до 1922 року.
Коротка історія першого директора
М. Д. Запольський народився 1871 року в Уфимській губернії в родині військовослужбовця. Освіту отримав у Московській духовній академії. З 1902 року протягом 10 років працював у вчительському інституті міста Казань. У Вінницькому учительському інституті викладав педагогіку та психологію. Запольський був дуже освіченою, енергійною людиною та організатор навчального процесу.
Навчання українською мовою
Після революції 1917 року і утворення Української Центральної Ради секретаріат нового уряду розробив програму реформ, за якою усі навчальні заклади повинні були викладати українською мовою.
У Вінницькому учительському інституті введено курси української мови, історії та літератури. На перешкоді розвитку реформ стало протистояння між більшовиками та учасниками національно – визвольного руху. Освітяни гинули від куль, пошестей і голоду.
У ті важкі часи в учительському інституті викладають:
- П. С. Карманський – відомий поет (викладав українську літературу);
- К. Г.Стеценко – видатний композитор (викладав співи і керував студентським хором). Під час перебування у Вінниці написав твори: “Живи, Україно”, Україно – мати, кат сконав”, методичний посібник для вчителів співів “Українська пісня в народній школі”, створив дві збірки “Народних пісень”.
Реорганізація інституту
У 1920 році Вчительський інститут було реорганізовано в інститут народної освіти (ІНО). Тепер у інституті функціонує два відділення: дошкільна освіта і шкільна. При інституті також було організовано учительські курси. Станом на 1 січня 1921 року в інституті навчається 212 студентів і працює 20 викладачів.
З 1922 по 1924 роки інститут очолює викладач педагогіки Ф. А. Кондрацький. В листопаді 1922 року Вінницькому ІНО присвоєно ім’я В. І. Леніна.
Переведення
На початку 1924 року Вінницький ІНО було переведено до Кам’янця – Подільського і об’єднано з місцевим ІНО. На зміну ІНО у Вінниці було створено Український педагогічний технікум, який носив ім’я І. Франка. Директором новоствореного технікума було призначено вчителя історії Вінницького ІНО М. С. Шлепакова. У 1926 році Вінницький педагогічний технікум отримав статус вищого навчального закладу.
Розширення спеціалізації
У серпні 1930 року на основі Вінницького педагогічного технікуму створено Інститут соціального виховання, в якому уже функціонують чотири відділення:
- історико – економічне;
- агробіологічне;
- мовно – літературне;
- техніко – економічне.
Директором на той час призначено А. Я. Гілберта. Базувався інститут у трьох поверховому приміщенні колишньої гімназії на “Мурах”.
Підвищення рівня
У 1933 році вищою освітянською колегією тих часів було прийнято рішення про організацію чотирьох річного навчання. Запроваджувалась факультетна структура закладу:
- фізико – математичний факультет;
- мовно – літературний Факультет;
- історичний факультет.
З 1933 року по 1935 директором при інституті був І. Д. Малий.
З 1 вересня 1935 року Вінницький педінститут було перетворено на дворічний державний учительський інститут. В тому ж році присвоєно ім’я Миколи Островського.
Війна
Війну зустріли викладачі і студенти на випускних екзаменах. Багато з викладачів та студентів пішли добровольцями на фронт, а інші замінювали добровольців на виробництві та у колгоспах. На фронт з перших днів пішло добровольцями 20 викладачів і більше сотні студентів. Уже 18 липня 1941 року інститут припинив свою діяльність.
Відновив діяльність Вінницький педінститут уже у вересні 1941 року. Керівництво інституту ініціювало роботу заочного відділу в який входить три факультети.
Всередині січня 1942 року в інституті навчається 525 студентів. При інституті функціонували курси підготовки вчителів німецької мови для середньої школи які відвідувало 300 студентів.
У лютому 1943 року інститут припинив свою навчальну діяльність так як більшість викладачів і студентів брала участь у бойових діях. Званнями Героя Радянського Союзу посмертно були удостоєні викладач М.Ф. Шварцман і студенти Матиєнко та Волинець.
Визволення Вінниці
Навесні 1944 року, після звільнення Вінниці від німців інститут відновив свою роботу у приміщенні ліцею №4, який розташований по вулиці Гоголя. Інститут відкрив діяльність трьох довоєнних факультетів.
Нова адреса
З 1953 року інститут перебуває на вулиці Острозького 32, у приміщенні колишнього управління Південно – Західної залізниці.
У 1956 році відкривається два нових факультети: фізичного виховання і початкових класів. У цьому ж році історико – філологічний факультет реорганізовано до філологічного.
Нові факультети:
- у 1962 році заснований факультет англійської мови;
- 1968 рік – факультет музичного мистецтва;
- 1976 – природничо – географічний факультет;
- 1973 рік – відновлено історичний факультет;
Протягом 1969 -1976 років педінститут очолював І. П. Грущенко. 1976 – 2003 роки Н. П. Штунда.
Розширення навчальних приміщень
Протягом історичного періоду 70-80 років було розширено навчальну базу інституту. Збудований корпус № 3, для навчальних цілей обладнано корпус №2. У двоповерховому приміщенні, яке об’єднує корпуси 2 і 3 створено дві аудиторії на 600 місць, актову залу на 750 місць та відділи бібліотеки. Збудовано 4 гуртожитки на 2000 місць.
У лютому 1998 році інститут реорганізовано у Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського.
Педуніверситет є багатопрофільним вищим навчальним закладом. Функціонують інститути: психології, педагогіки, підготовка фахівців вищої кваліфікації, природничо – географічний факультет, факультет філології та журналістики, дошкільна початкова освіта, факультет історії, етнології і права, факультет іноземних мов, факультет математики, фізики і технологій, факультет фізичного виховання і спорту.
Очолює університет з 2015 року Наталія Іванівна Лазаренко. Інформацію взято з vspu.edu.ua.