Діяльність громадських організацій надзвичайно потрібна суспільству. Формування населення в конкретних організовані групи з цілями і основною темою допомагає проводити час з користю, ділитися новинами в галузі науки та освіти разом з однодумцями, проводити навчання та розвиток інших людей. Далі на vinnytsia.one.
Розкажемо вам про громадські та просвітницькі організації Вінниччини, а саме які вони були, чим займалися, які основні напрямки роботи.
Пожвавлення інтелігенції
Період другої половини ХІХ і початку ХХ століття характеризується активною діяльністю громадських та просвітницьких організацій в які гуртується місцева інтелігенція. Передчуття відміни кріпосництва, пошук нових легальних форм боротьби за громадянські свободи сприяли значному пожвавленню в культурно-освітньому житті. Молодь запалювалась оптимізмом, новими ідеями національної свідомості українського народу. Об’єднання молодих людей освічених, ерудованих, сповнених бажань ширити освіту в народ, піднести його культуру і зробити її надбанням широкого загалу було явищем новим на той час.
Віддана безкорисливій ідеї молода інтелігенція задля просвіти трудового люду акумулювала і поширювала серед простого люду нові погляди на навчання та освіту. Шукала і утверджувала ефективні форми освітньої роботи серед різних груп та верств населення. Освітяни – вихователі та просвітники наближали освіту до простих людей.
Нова українська інтелігенція народжувалась і сміливо висловлювалась за необхідність освіти для народу. Зрушення на краще в суспільній думці пробуджувало сили в патріотичній молоді, яка незабаром почала гуртуватися навколо спільної ідеї та єдиних інтересів служіння українському народу.
Нові утворення
Українські громадські об’єднання були напівлегальними осередками інтелігенції, студентів, учнівської молоді, які впродовж півстоліття проводили дослідницьку, педагогічну і освітянську роботу на користь України та її народу.
Діяльність громадських організацій була направлена на поширення освіти, пропаганду знань серед українського народу, піднесення рівня культури, моралі та пробудження і формування національної свідомості. У таких громадах люди шукали задоволення своїх інтелектуально культурно-мистецьких потреб та естетичних запитів. Громадівців об’єднувала любов до України, її мови, культури, історії.
Після закриття недільних шкіл учасники таких громад працювали викладачами у педагогічній школі, яка займалася підготовкою вчителів для сільської школи. І давали сучасні знання і поняття методики. Учасники громад займалися:
- написанням наукової літератури, народних книжок, підручників для шкіл українською мовою;
- збирали кошти на освітні справи і етнографічний матеріал для створення збірок;
- працювали над укладанням українського словника.
Перша громадська організація
Першою громадською організацією було Подільське церковне історико – археологічне товариство. Засноване у 1903 році на базі Подільського єпархіального історико-статистичного комітету. Такому перетворенню сприяло об’єднання краєзнавців Поділля, в якому налічувалося 136 членів.
У вересні 1911 року в місті Кам’янець – Подільський виникло Товариство подільських природодослідників. Станом на 1912 рік налічувало 213 членів. Дане товариство організовувало експедиції, видавало “Записки товариства”, має в своєму розпорядженні бібліотеку, яка розміщувалась в Пушкінському народному домі і також проводило читання безкоштовних лекцій.
Громадські організації
Успішно поєднувало наукову, просвітницьку та громадську діяльність Товариство подільських лікарів. Засноване було у 1859 році в центрі губернії і нараховувало 123 члени. В товариства була власна бібліотека, яка налічувала 3526 томів. Разом з тим у 1865 році товариство розпочало формування власного музею. На жаль, у 1865 році його закрили, так як більшість учасників товариства були поляки, це була реакція влади на друге польське повстання.
Згідно до розпорядження генерал-губернатора О. Безака бібліотека та музейні експонати товариства були передані до Києва в розміщені в університеті Святого Володимира.
У 1878 році Товариство подільських лікарів відновило свою роботу і зосередило свою роботу на санітарно-гігієнічних та медичних питаннях і також охопило краєзнавчу та лекційно-просвітницьку роботу.
Товариство мистецтв створено у січні 1908 року організатором якого був художник В. Розвадовський, він же і одночасно завідував художніми класами. Товариство мистецтв розгорнуло велику просвітницьку діяльність:
- організатори влаштовували пересувні виставки художніх творів;
- у Кам’янці – Подільському діяла постійна виставка творів мистецтв сучасних та місцевих художників.
Освітні організації
На початок ХХ століття існував єдиний освітній рух “Просвіта”, який було створено у 1906 році в місті Кам’янець-Подільський. Велика філія “Просвіти” утворилася в Могилеві. В ряди Подільської “Просвіти” об’єднувалася українська інтелігенція для спільної роботи заради освіти народу. Освітня організація проводила свою діяльність у місті та селі. Уже 2 липня 1907 року “Просвіту” було заборонено урядом. Уже у березні 1908 року надійшов дозвіл на відкриття товариства. “Просвіта” відновила свою роботу у Кам’янці – Подільському. Освітня організація “Просвіта” зробила чимало для поширення української історії та фольклору серед населення.
Громадські організації Вінниці
У Вінниці на початок ХХ століття діяли такі громадські організації:
- Медичне товариство – створене в 1903 році;
- Вінницьке літературно – артистичне товариство – створене у 1908 році;
- Могилівське відділення товариства дослідників Подністров’я – створене у 1908 році;
- Балтське музично – драматичне товариство – створене у 1908 році;
- Подільське товариство охорони історичних пам’яток.
Так як Вінниця була повітовим містом, діяльність даних товариств була не такою значною, як діяльність у губернських містах. Дана ситуація пояснюється наявністю в губернських містах великої кількості освічених людей та інтелігенції. Тому у місті утворення громадських і просвітницьких організацій розпочинається уже на початок ХХ століття. Саме в час розквіту нашого прекрасного міста. Проіснували вони де довгий час адже настала революція і прийшли більшовики.
Музеї
Невід’ємною частиною діяльності просвітницьких організацій було створення та відкриття музеїв. Перший музей на Вінниччині з’явився у місті Кам’янець – Подільський в 1890 році. Ініціатором його створення виступив Подільський єпархіальний історико – статистичний комітет, який 29 жовтня 1889 року створив комісію з організації церковного Давньосховища. Церковне Давньосховище мало старожитності, архів та бібліотеку, завідувачем Давньосховища було призначено священника В. Якубовича. Давньосховище було перетворено на музей.
Ще один музей з’явився у Кам’янці – Подільському в 1912 році за сприяння Товариства подільських природодослідників і було відкрито природничо – історичний музей. В цьому музеї було три відділи:
- демографічний;
- культурно – історичний;
- природничо – історичний.
Молилівське відділення Товариства подільських природодослідників також намагалося відкрити власний музей.
У Вінниці створення першого музею було доручено Подільському товариству охорони історичних памяток. Міська дума видала указ у травні 1918 року про утворення у місті крайового музею. Засновниками були: С.І.Слободянюк-Подолян, В.Ф.Коренєв, Ю.С.Александрович, Г.В.Брілінг.
На жаль, з приходом до влади більшовиків, більшість з просвітницьких організацій було заборонено, або ж перетворено на угодні комуністичному режиму.
Інформацію взято з книги “Освіта на Поділлі: минуле і сьогодення”. Краєзнавчі дослідження.с. 132-148