Василь Данилович Білик – видатний діяч з Вінниці, якого можна по праву вважати світилом науки. Він народився в часи, коли медицина ще перебувала на доволі низькому рівні, але на території України ця галузь зробила не без його допомоги якісний ривок, пише сайт vinnytsia.one. Далі обговоримо основні події в житті видатного вінничанина і його досягнення.
Життєпис
Народився Василь Білик 14 січня 1923 року в селищі Вапнярка, що розташоване в Томашпільському районі Вінницької області в сім’ї працівника залізниці. У 1940 році він закінчив у рідному селі середню школу, після чого обрав для себе шлях медика і вступив до Київського медінституту, що носив ім’я О. О. Богомольця. Та плани на деякий час перервала війна – першого ж її дня, улітку 1941-го, Василь Данилович прийшов до військкомату.
Друга світова війна вимагала багато офіцерських кадрів. І Василь Білик, маючи звання старшого лейтенанта, зайнявся їх підготовкою. Але до цього він сам навчався в піхотному училищі в місті Тюмень, після чого вже мав ранг і міг навчати інших. Проте коли закінчилась війна, Василь продовжив навчання в медичному інституті, закінчивши цей виш у 1950 році з відзнакою.
Фахом нашого героя була неврологія. Тож він вирішив навчатися ще й на кафедрі нервових хвороб у клінічній ординатурі. Далі Василь Данилович наполегливо працював у вибраній галузі – спочатку асистентом, потім доцентом і зрештою став професором. Ну а потім уже було очевидно, що від нього нікуди не дінуться вищі посади: завідуючий і професор кафедри, проректор з навчальної роботи, ректор.
Очолити Вінницький державний медичний інститут, що носив ім’я М. І. Пирогова, випала нагода у 1974 році. У той період ректор підняв на новий рівень навчання в закладі, завдяки чому вишу присвоїли 1 категорію.
У 1998 році Василя Даниловича визнали почесним громадянином Вінниці. Це звання було присвоєне за вагомий внесок у розвиток охорони здоров’я в цьому обласному центрі, за якісну підготовку молодих медиків, а також за активну участь у громадському житті міста.
Помер професор на 84 році, проживши насичене й активне життя, у 2006-му. 19 червня 2015 р. у Вінницькому національному медичному університеті ім. Пирогова на його честь відкрили меморіальну дошку.
Досягнення
Деякі досягнення діяча:
- Відкрив наукову лабораторію, де вивчали лікувальні властивості радонових вод у м. Хмільник.
- Створив 2 нових факультети.
- Сприяв будівництву 3 гуртожитків для студентів.
- Став автором 75 наукових праць.
- Допомагав видати і редагував деякі наукові збірники, зокрема “Матеріали VII з’їзду невропатологів та психіатрів України”.
У радянський час В. Білика нагородили безліччю орденів, медалей і почесних звань. Та найважливіше не це, а внесок у розвиток вітчизняної медицини. І ще один дуже важливий момент – за часи на посаді ректора науковець відкрив факультети підвищення кваліфікації лікарів.
Ось що розповідав, як повідомляє “Вінницька газета”, у вечір пам’яті на честь 90-річчя з народження В. Д. Білика доцент кафедри нервових хвороб Вінницького національного медичного університету Георгій Старинець:
– Я колишній студент Василя Даниловича. Він був чудовим педагогом, лікарем, а згодом – дуже гарним ректором. Саме при Василеві Білику був створений факультет післядипломної освіти. І тоді (як і зараз) для підвищення кваліфікації на 2-3 місяці до нас приїздили лікарі з усіх областей України, з різних регіонів Росії та Білорусі. Тобто завдяки Василю Даниловичу Вінницю популяризували в масштабах усього СРСР. Василь Данилович був високоосвіченою і дуже розумною людиною. Ми завжди про нього пам’ятатимемо.
Ті, хто особисто знав Василя Білика, дуже його поважали, називаючи моральним стрижнем суспільства. Досягнувши великих висот у суспільному житті, він найбільше дорожив званням почесного громадянина Вінниці. Такою відзнакою нагороджували до цього лише близько трьох десятків людей.
Щодо діяльності на посаді ректора інституту, то промовистим є такий факт. У ті роки цей вінницький виш вважався кращим серед українських у галузі підготовки кадрів для лікарень у сільській місцевості. Також ректору вдалося поліпшити матеріальну базу свого навчального закладу. І тепер плодами праці Василя Даниловича можуть скористатися тисячі студентів Вінниці.