Михайло Коцюбинський посідає особливе місце в шкільній програмі української літератури. Він мав активну життєву позицію й особливий підхід до творчості. Тож не дивно, що найвідоміші твори цього вінницького за походженням письменника читаються з неабияким інтересом у шкільні роки та в дорослому віці, пише vinnytsia.one. Далі обговорюємо основні події в житті Коцюбинського, його зв’язок з нашим регіоном і аналізуємо світогляд та особливості творчості.
Короткий життєпис
На світ майбутній письменник і публіцист народився 17 вересня 1864 року у Вінниці. Родина його була дворянською. Батько, Михайло Матвійович, був дрібним службовцем, який часто змінював роботу, бо, маючи доброчесну й працьовиту вдачу, також відрізнявся неврівноваженістю та нетерпимістю до несправедливості з боку начальства. Мати, Гликерія Максимівна, походила з дворянського молдавського роду й дуже любила сина, вкладаючи в його виховання всю душу.
Одного дня сім’ї довелося покинути Вінницю, та все ж вона залишилась в межах території сучасної області. Тому початкову освіту Михайло Михайлович здобув у Барській школі в 1875-1876 рр. і вже там виявив себе з найкращого боку. Далі його віддали до духовного училища в місті Шаргород, де Коцюбинський у 12-річному віці відчув перше кохання. Дівчина була на 4 роки старша, і аби привернути її увагу, хлопець вирішив стати “великою людиною”. Реалізовуючи свій план, він досліджував твори Тараса Шевченка й письменниці Марка Вовчка.
Продовжити освіту після цього в університеті Кам’янця-Подільського Михайлу не вдалося через матеріальні проблеми. Але він і далі навчався самотужки, читаючи багато літератури.Згодом почалася й трудова діяльність: репетитор, народний учитель, журналіст, діловод при земській управі.
Коцюбинський брав участь у діяльності підпільних організацій, братств і товариств. Через зв’язки з “Молодою громадою” він відчував постійний тиск і навіть був під таємним наглядом з боку жандармів. Також він входив у Братство тарасівців, був одним із тих, хто створив товариство “Просвіта”.
Деякі особисті проблеми підірвали здоров’я Михайла Михайловича, він хворів на астму, туберкульоз, мав проблеми з серцем, тому лікувався в Європі. Але в 1913-му життя письменника обірвалося на 49 році. На той момент він жив у Чернігові, тому там і похований.
Коцюбинський і Вінницька область
На Вінниччині Коцюбинський прожив значну частину свого життя, але в 1898 році переїхав у Чернігів. Ще до цього він кілька працював у селах Бессарабської й Таврійської губерній, де боровся зі шкідниками винограду. Також письменник трохи жив у Житомирі, де співпрацював з редакцією газети “Волинь”.
Але якщо говорити про Вінниччину, то саме тут Михайло Михайлович виростав і отримав освіту, саме тут написав свої перші твори. Зокрема, це дебютне оповідання “Андрій Соловейко, або Вченіє світ, а невченіє тьма” (1884), повість “На віру” (1891), твори “Ціпов’яз”, “Посол від чорного царя”, “Маленький грішник”.
Світогляд і творчість
Михайло Коцюбинський відомий нам перш за все як майстер психологічної прози. Дехто з дослідників називає його модерністом, а інші – імпресіоністом. Та не можна сперечатися з тим, що він один із найоригінальніших прозаїків України, який швидко усвідомив необхідність реформувати вітчизняну літературу за європейським зразком.
Найбільш відомими творами письменника стали повісті “Тіні забутих предків” (1911), “Fata morgana” (1910), новела “Intermezzo” (1908), етюд “Цвіт Яблуні” (1902). Деякі літературні праці Коцюбинського були екранізовані й перекладені багатьма мовами. Він також, знаючи багато мов, перекладав твори своїх колег: Гейне, Достоєвського, Міцкевича тощо.
Неабияку цінність мають теж публіцистичні праці митця і його літературна критика. Письменник активно викривав те, що стає на заваді прогресу й розвитку, засуджував зрадництво, насилля, знущання з людської особистості. У його творчості багато високої ідейності гуманізму і реалізму.