Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова став альма-матер для тисячі лікарів, які опікуються життям і здоров’ям людей не тільки в Україні, а й в усьому світі. На базі закладу здійснюється підготовка висококваліфікованих працівників у напрямку лікувальної справи, педіатрії, стоматології, психології та фармацевтики, з якої і розпочалась його діяльність. Далі на vinnytsia.one.
Створення першого медичного навчального закладу у Вінниці
Початок історії Вінницького медичного університету датується ще груднем 1921 роком, коли у місті відбулась педагогічно-організаційна комісія, де розглядалося відкриття медичного навчального закладу – Вищої медичної школи.
Одним з ініціаторів виступив академік і мікробіолог Дмитро Кирилович Заболотний. Навчання тривало три роки, після чого студенти могли влаштуватись працювати фельдшером, стоматологом, фармацевтами. Після річної практики випускники могли продовжувати навчання в медичних інститутах. Керування фармацевтичним інститутом очолив Єфименко Микола Андрійович.
У серпні того ж роки місцева влада почала планувати створення медичної академії, але у вересні питання було знято з порядку денного.
Відкриття Вінницького медичного інституту
Повернулись до ідеї створення медичного закладу вищого рівня акредитації аж у 1928 році. За залученням тодішнього головного лікаря Пироговської лікарні Миколи Болярського у Вінниці таки створили медичний інститут. В ці роки посаду директора займав професор Морейніс Лев Костянтинович, який також був одним з засновників медичного інституту і став першим завідувачем кафедри фармакології.
Ще за заснування університету Микола Боляський наполягав на наданні медичному закладу імені видатного хірурга і анатома Миколи Пирогова, який провів у Вінниці останні 15 років життя. Проте його бажання задовольнили аж у 1960-х роках.
У 1930 році інститут став вінницькою філією Всеукраїнського інституту заочної медичної освіти. Посаду директора обійняв Отелін Олександр Анатолійович – анатом та доктор медичних наук, яку очолював до 1931 року.
Через два роки роботи було змінено форму навчання і заклад отримав назву Вінницького вечірнього виробничого медичного інституту, на основі якого у 1934 році відкрився Вінницький медичний інститут. Директором було назначено Смолянську Олександру Пилипівну. Одночасно жінка очолювала керівництво у Вінницькій клінічній лікарні імені М. І. Пирогова. На цей час кількість студентів медичного інституту становила 546 осіб. За керівництва Олександри Пилипівни розпочалося будівництво морфологічного корпусу, терапевтичної клініки, житлового будинку для професорів та двох нових гуртожитків на 200 і 150 місць.
З 1951 по 1967 рік посаду ректора обіймав Корхов Сергій Іванович. За часів його керування в інституті було відкрито педіатричний факультет та розпочалась підготовка іноземних громадян до вступу на основних факультетах, кількість яких у 1979 році зросла до 230 студентів.
У 1984 році інститут був нагороджений орденом “Знак пошани” за успіхи у навчанні та вихованні лікарів, підготовці викладацьких кадрів та досягнення в роботі по вирішенню завдань охорони здоров’я в Україні. З 1988 року посаду ректора очолив Мороз Василь Максимович.
З 1994 року заклад підвищив рівень акредитації і став університетом, а з 2002 року отримав статус національного зі зміною його назви на Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова. У 2000 році в університеті відкрили фармацевтичний факультет, з якого і розпочалась робота навчального закладу.
