Пироговська лікарня відома сучасними технологіями лікування, зокрема захворювань хірургічного профілю різного ступеня складності. На її базі студенти місцевого медичного університету отримують професійний рівень знань, підтримуючи розвиток медицини у Вінниці та й інших країнах. Але за таким успіхом лежать понад 100 років важкої праці. Далі на vinnytsia.one.
Початок створення лікарні
Перша лікарня була ще створена у 1905 році, яка знаходилась під керівництвом земства. Медичний заклад був розрахований на 25 ліжок, але не мав постійно закріпленої за собою будівлі, тому часто доводилось переїжджати в залежності від орендованого земством приміщення.
З часом кількість хворих зростала і невелика лікарня не могла повною мірою забезпечити всім пацієнтам адекватне лікування. Тоді у квітні 1910 року керівництво Подільської губерній запровадило збір коштів на створення нової лікарні у Вінниці. Будівництво лікарні було присвячено вшануванню пам’яті відомого хірурга, вченого та анатома М. І. Пирогова, оскільки 1910 рік припадав на 100-річну річницю від дня народження всесвітньо відомого лікаря.
Зведення будівлі розпочалось у квітні 1913 року, а влітку наступного року вже було збудовано перших п’ять корпусів. Повністю завершити будівництво не вдалось через початок Першої світової війни.
Діяльність лікарні у воєнні часи
У 1914 році Вінниця стає прифронтовим містом, де зупинялись війська перед тим, як відправитись на лінію зіткнення. У лікарні організовують шпиталь та проводять медичні курси лікувальної справи. Міський хірург Людвіг Маліновський займався навчанням сестер милосердя за власною методикою. Він пояснював матеріал від складного, поступово доходячи до простого через уточнювальні питання. Особливої уваги приділяв темам асептики, яка значно впливала на успіх одужання пораненого.
Навесні 1917 року відбулось офіційне відкриття добудованої лікарні. Очікувалось, що керівництво очолить Маліновський, проте на церемонії відкриття закладу він сильно простудився і невдовзі помер. Хірурга було поховано біля одного з корпусів лікарні, а одну з сусідніх вулиць було перейменовано на його честь. Тоді на посаду директора було призначено К.Р.Новінського
У 1918-1919 роках лікарня вимушено переїхала на територію психіатричної лікарні імені Ющенка. У ці часи персонал переживає велику нестачу ліків та перев’язувального матеріалу, харчових продуктів, а також бореться зі спалахами тифу, скарлатини, дизентерії.
Після напружених років роботи лікарня у 1920-х роках повертається у рідні стіни, де займається лікуванням місцевих хворих, поранених солдатів, а також опікується близько 40 дітьми-сиротами із сусідніх губерній, які після війни мали дефіцит продуктів.
З відкриттям у 1934 році медичного інституту ім. В. М. Пирогова лікарня становиться її основною клінічною базою.
З початком Другої світової війни у лікарні знов настають важкі часи. Під час окупації Вінниці у стінах лікарні ім. Пирогова німці облаштували військовий госпіталь для своїх солдатів. В цей час частина персоналу відправилась на фронт, а інші переселились до морфологічного корпусу медичного інституту, де ризикуючи своїм життям продовжували надавати медичну допомогу пораненим. Працівники лікарні також запобігали примусовому вивезенню молоді у Німеччину, видаючи хлопцям та дівчатам фальшиві довідки про наявність туберкульозу.
Після деокупації міста було зруйновано три основних корпуси.
Післявоєнне процвітання Пироговської лікарні 
У 1948 році лікарня ім. Пирогова отримує статус обласної. Згодом стає школою передового досвіду і як зразок демонструється представникам інших країн, а також служить базою для проведення курсів та семінарів.
За час існування лікарня відкрила 20 спеціалізованих стаціонарних відділень на 736 місць, де щорічно отримують лікування близько 20 тисяч хворих, власну поліклініку і 11 параклінічних відділень.
