Вінницький педагогічний університет функціонує вже понад століття. Його випускники це не тільки висококваліфіковані вчителі, а державні посадовці, письменники, діячі освіти й науки, відомі митці та спортсмени. Діяльність розпочинав як невеличкий вчительський інститут, а вже зараз є одним з найбільших університетів в Україні. Далі на vinnytsia.one.
Створення першого інституту для вчителів
Будівництво відбувалось за проєктом головного архітектора міста Григорія Артинова. Будівля мала вигляд невеликого прямокутного двоповерхового корпусу. Робота інституту розпочалась у 1912 році. Керівництво закладу очолив М. Д. Запольський, що виконував свої обов’язки протягом десяти років. Це був освічений чоловік, що закінчив духовну академію. В інституті також викладав такі дисципліни, як педагогіка та психологія.
Навчання проходило з викладанням загальних програм, не існувало поділу на відділення. Студенти мали змогу працювати вчителями з будь-якого предмету. За перший рік роботи інститут прийняв 20 охочих навчатись вчительській справі. Надалі попит на навчання збільшувався, але кількість студентів не перевищувала 100 осіб.
З 1918 року були створені курси з української літератури та мови, а також історії. Певний час зі студентами працював відомий композитор Стеценко Кирило Григорович, який навчав співам та керував студентським хоровим колективом. Українську літературу вів український письменник Карманський Петро Сильвестрович.
Згодом заклад було переформовано в інститут народної освіти, в якому з’явились дошкільний та шкільний напрямки. При новоствореному інституті також функціонували курси для педагогів. За архівними даними 1921 року в навчальному закладі працювало 20 педагогів та навчалось 212 студентів.
Створення педагогічного технікуму
У 1924 році Вінницький інститут народної освіти переїхав і об’єднався з аналогічним Кам’янець-Подільським закладом навчання. А на його місці у місті відкрили Український педагогічний технікум ім. І. Франка з гуманітарним профілем. Посаду директора очолив М.С. Шлепаков.
У 1930-х роках педагогічний технікум реорганізували в інститут соціального виховання, яке здійснювало підготовку за чотирма напрямками : історико-економічне, агробіологічне, мовно-літературне та техніко-економічне. Через три роки цей інститут знову зазнав змін і був переформований у педагогічний інститут. Замість відділень були створені фізико-математичний, мовно-літературний та історичний факультети. Навчання тривало чотири роки.
З 1935 року заклад почав працювати як державний учительський інститут.
Діяльність інституту у воєнні та післявоєнні роки
З початком Другої світової війни в екстреному порядку завершили іспити та курсові. Більшість студентів та викладацького складу пішли добровольцями у військкомати. Інші замінили працівників на підприємствах та колгоспах.
З вересня 1941 року інститут відновив діяльність. На січень 1942 року освіту здобували 525 студенти. З 1943 по 1944 рік університет не функціонував, оскільки велика кількість студентів і викладачів брали участь в бойових діях. По відновленню роботи в інституті було відкрито три факультети, серед яких історичний, мовно-літературний, фізико-математичний.
У 1953 році заклад отримав більше приміщення на вулиці К. Острозького. Де протягом наступних років відкривались нові факультети: англійської мови, музично-педагогічний, природничо-географічний, фізичного виховання та історичний.
З 1988 року навчальний заклад пройшов акредитацію і перейменувався на Вінницький педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського.
