Віталій Сич – видатний журналіст нашого часу, який народився у Вінниці. Його успіх, досвід побудування власного ЗМІ заслуговує на увагу. При цьому дуже цікаво дізнатися, який у цього чоловіка світогляд і якими принципами він керується в роботі. Далі саме про це й піде мова на vinnytsia.one.
Біографія і кар’єра
29 березня 1975 року в місті Вінниця на світ з’явився Віталій Володимирович Сич. Його освіта була педагогічно-лінгвістичною. У Вінницькому державному педагогічному університеті Віталій поступив на факультет іноземних мов, а спеціальність була пов’язана з поглибленим вивченням англійської і німецької. Закінчив навчання з червоним дипломом, але викладачем не став.
Дитинство і родичи
Про дитинство журналіста відомо переважно з його допису на Фейсбуці. Ось деякі найважливіші моменти з нього.
- Віталій був суто міським хлопцем, але час від часу батьки посилали його в екзил (тобто свого роду вигнання) на Вінницькі Хутори, які фактично з зливаються з обласним центром. Перебування там йому категорично не подобалось – не звиклий до сільського життя юнак плакав і просився назад додому. “Просто не розумів, що робити на єдиній вулиці, де гуси були одночасно єдиною загрозою і розвагою”, – пояснив журналіст.
- У Вінниці Віталій Сич мав друзів, з якими міг цікаво проводити дозвілля: їздити на підніжках трамваїв, грати у футбол, купатися на річці Вонючці (офіційно – Тяжилівка) коло хімічного заводу. Це дуже обурювало батьків нашого героя, але тоді він ще не мав і семи років, тому деякі епізоди навіть не пам’ятає, а почув про них від мами й тата.
- На Хуторах жили батькові родичі. Там у хлопця “збивалася внутрішня навігація” – він не міг придумати, чим зайнятися.
Дідом Віталія Володимировича по батьковій лінії був Єфрем Григорович. Він воював проти Німеччини в складі Червоної армії і загинув під Берліном у останні місяці війни.
Журналістська діяльність
Уже у 22 роки, тобто з 1997-го, Віталій Сич став співпрацювати з KP Media, обіймаючи серйозні посади.
- 1997-98 рр. Асистент редакції в друкованому виданні Kyiv Post.
- 1998-99 рр. Журналіст у відділі “Політика”.
- 1999-2000 рр. Перебрався у відділ “Бізнес”, для якого писав статті як автор.
- 2000-01 рр. Редактор того ж відділу.
- 2001-03 рр. Повернувся у відділ “Політика”, тепер у ролі редактора.
- 2000-03 рр. Паралельно працює як оглядач у журналі Business Central Europe.
- 2003 р. Став головним редактором відомого в Україні російськомовного журналу “Корреспондент”.
- 2007 р. Проходив курс, присвячений видавницькій справі в Стенфордському університеті.
- 2013 р. Залишив роботу у виданні “Кореспондент” після його продажу олігарху Сергію Курченку з оточення Януковича.
- 2014 р., травень. Запустив власний проєкт під назвою “Новое время”, де став головним редактором. Створені журнал і сайт на кошти чеського громадянина Томаша Фіали, який очолює інвестиційну компанію Dragon Capital.
- 2022 р. Коли розпочався повномасштабний наступ Росії на Україну, Віталій Сич почав вести разом із банкіром Сергієм Фурсою програму, присвячену різним злободенним питанням. Вона спочатку транслювалася на “Радіо НВ” о 13.00 з понеділка по п’ятницю, але потім періодичність виходу дещо скоротилась. Назва спершу була пов’язана з іменем обох своїх авторів, але з часом трансформувалась у дещо скорочений варіант – “Фурсич”.
Для Віталія, який виростав ще в радянській Вінниці, російська мова була рідною, але перехід на українську все ж відбувся. Колеги-журналісти навіть зафіксували цю дату – 10 травня 2022 року, коли Віталій Володимирович провів свою радіопрограму ідеальною українською.
Світогляд і робочі принципи
Віталій Сич відомий як надзвичайно професійна й принципова людина. Це, зокрема, видно зі сміливого журналістського розслідування, яке було проведено на початку 2018 року й опубліковано в номері від 5 квітня. Воно було пов’язане з корупційним скандалом у сфері оборонних замовлень і торкалося відомих посадових осіб (Сергія Пашинського та Олега Гладковського). Тоді пан Сич знову пригадав, що таке вимоги про спростування і погрози про судові позови, з чим не стикався з аж з часів президентства Януковича.
Перехід на українську мову
Назва видання “Новое время” було придумане саме російською мовою, яка довгий час була в цьому медіа основною. Проте час диктував свої умови: були прийняті певні закони, ситуація з Росією стала ще більш напруженою, тож Віталій Сич не міг не виявити патріотизм і в мовному питанні. Перехід відбувся 12 серпня 2021 року, коли вийшов повний україномовний журнал. Таким чином редактор навіть трохи раніше запланованого терміну виконав свою обіцянку перейти на українську до Дня незалежності України.
Електронна версія журналу і надалі продовжила виходити двома мовами, а друкована перейшла з російської на українську. З цього приводу Віталій Володимирович давав коментарі для “Радіо Свобода”, ось кілька найважливіших тез:
- До такого кроку підштовхнула перш за все норма закону, який зобовязував державні медіа перейти на українську мову з 16 січня 2022 року. Прийнятним варіантом був паралельний ідентичний наклад українською, але це було економічно невигідним, зазначив головний редактор “НВ”.
- З приводу цієї події редакція отримала привітання від багатьох колег і навіть з офісу Президента.
- Попереднє опитування виявило, що лише 20 % передплатників припинить читати видання після зміни мови. Пан Сич зазначив, що очікував значно гіршого – десь 40-50 %. А після таких результатів прогнозував, що загальна кількість читачів навіть виросте, а не впаде, бо ще більше українців має якраз протилежну тим 20 відсоткам позицію.
- Зміна не торкнулася назви, бо деякий час вона була вже скорочена – “НВ”, а переходити на “НЧ” не стали, бо тоді довелося б змінювати назву сайту.
“Гадаю, що за кілька років цього вже ніхто не буде помічати, бо люди забувають, що означають ці букви у назвах. Мало хто нині пам’ятає, що означають букви CNN, але всі добре знають цей бренд”, – пояснив журналіст.
Уся ця ситуація показала, зокрема те, що Віталій Сич готовий іти на дещо ризиковані кроки заради дотримання закону й довготривалої користі. Також він є експертом у тому, як зробити якісне видання для інтелігентної аудиторії, про що розповів у школі журналістики, пише сайт ІМІ.
Про підбір команди і інвесторів
В основі роботи видання мають бути певні цінності. Працювати потрібно з тими, хто поділяє твої погляди, вважає Віталій Володимирович. Інвесторів теж потрібно підбирати зі спорідненими поглядами на життя. Тільки тоді команда працюватиме як єдиний механізм.
Про розділення редакційного контенту і реклами
Редакція працює заради читача, а не заради рекламодавців, спонсорів чи політиків. Тому редакційний контент має бути чітко розділеним із рекламним. Якщо піти на поступки, можна втратити повагу, а зрештою це позначиться й на кількості рекламних замовлень. Тому редакція повинна бути налаштована критично до влади і політичних сил, а статті авторів мають відображати вільний, об’єктивний та незалежний погляд.
Про інтереси аудиторії і заробіток
Коли створюється засіб масової інформації, важливо знайти свою аудиторію, а також зрозуміти чим вона цікавиться і чого чекає. Концепція “НВ” – це суспільно-політичний тижневик, його читають і політики, і домогосподарки, і підприємці. Але в кожної категорії є свої інтереси, і задача редакції їх задовольнити. Тому окреслене спочатку коло тем – політика, суспільство, культура й освіта – постійно висвітлюється на шпальтах видання.
При цьому не можна забувати про бізнес-модель і джерела прибутку – реклама, роздріб і підписка, але друге з них для “НВ” та інших ЗМІ поступово втрачає актуальність.
“Важливо зрозуміти, хто буде рекламодавцем, на яку аудиторію буде розрахована реклама і чи цікава ваша аудиторія для спонсорів”, – зазначив відомий вінничанин.