Окрім розважального, новинного та інформаційного джерела, інтернет ще є гарним способом прояву своєї індивідуальності та спілкування з іншим представниками роду людського, пише vinnytsia.one. І не завжди це може бути приємною бесідою. Чи коли спілкуєшся у рандомному чаті, форму, дискроді. Чи коли дивишся, що ж там саме написали люди різного віку та статусу під твоїм відео.
Претензійна поведінка коментатора, заздалегідь направлена на визнання автора контенту не настільки талановитим, здібним чи правим, яка може бути на 90 відсотків образливою чи навіть лайливою, в інтернет сфері називається англійським словом “hater” – хейтер, “диванний експерт”, який заздрить, людина дитячого віку, що притаманно більшості коментарів.
Саме діти, які спрямовують свою агресію та неповагу до інших, самі, частіше за все, потерпають від відсутності бажання дізнаватись щось нове, не можуть отримати багато любові від батьків, чи просто не можуть навчитись чомусь тому, що зараз в тренді, тобто. в моді, і через нестачу того чи іншого аксесуару знаходяться у списку дітей, яких прийнято в такому молодіжному суспільстві визнавати бідними. І за відсутність айфону чи куртки Баленсиага теж можуть ненавидіти. Проте це більш каста так званих “золотих” діток. Які змушують більш бідніших дітей відчувати себе відразою суспільства.
Ненависть та хейт від однолітків, не бажання батьків розібратись в ситуації, заборони, прокльони, фізичне насильство – все доводить дитину до депресії, зневаги до себе, та вбиває в ній бажання якось розвиватись далі, покидаючи улюблену справу чи хобі через погані коменти. які написали люди, яким просто хочеться навчитись робити так само, але їм ліньки.
Допомога поліції та батьків
Через віртуальну загрозу реальним дітям у Вінниці розпочались роботи із молоддю та дітьми, які можуть потерпати від кібербулінгу – тобто хейту в інтернеті. Переслідування, безкінечні приваті повідомленні з погрозами, погані комменти – все це прояви кібербулінгу.
І саме через це представники ювенальної поліції почали проводити для молодих користувачів світової мережі роз’яснювальну роботу.
Було згадано про:
- безпечний серфінг соцмережами
- уникнення кібербулінгу
- пошук допомоги
Не оминули увагою і можливість взаємодії Інтернет-злочинів із дитячою наївністю.
Ювенальні поліцейські направили думки та знання дітей на правильну сторону. Порадили головне: не піддаватися сумнівним пропозиціям та фейковим (тобто не справжнім) акаунтам.
Заради збереження власної безпеки не можна:
- входити їм у довіру
- надавати особисту інформацію
- місце навчання та проживання,
- банківських рахунки батьків,
- спосіб життя родини
В іншому випадку як дитина так і її родина можуть потерпати від осіб. які зацікавлені у скоєнні злочину.
Поліцейські роздавали інформаційні буклети та листівки, в яких радили дітям що саме треба робити у випадках кібербулінгу, куди звертатись та телефонувати. Представники закону порадили не замовчувати про такі події а звертатись до поліції та батьків за важливими порадами та телефонами.